самий популярний сайт ето стихи.ru

здравствуйте. спасибо за Ваши стихи. могу ли я Вам предложить свои "стихи"?

ЛОРИСА ВЫ ПИШИТЕ СТИХИ НА ЗАКАЗ? ВЫ МОГЛИ БЫ ДЛЯ МЕНЯ НАПИСАТЬ СТИХ?
МНЕ ОЧЕНЬ НУЖНО.

Евангелие от Марии

Текст написан на русском, украинском языках и нескольких диалектах.

1.
Сыне мой, пречистый,
Ангел непорочный!
Не ходи, мой агнец,
К Понтию Пилату!

Не губи ты сердце,
Материно сердце,
Яко разорвется,
Яко почернеет!

Назовися, лучше,
Сукиным ты сыном,
Не ходи ко смерти,
Свое – тибе выну.

Забери чернушку,
Золушку-иссиню,
Сердце тебе, скажешь, -
Сыне родный, выну.

Не проси прощенья,
Встань с коленей, сыну,
Я же своё сердце
Из тебя не выну…

Что же бьётся, птицей,
Что же смотрит в небо,
Аль поверил диву?
Обману, что небыль.

Усыплю, баюном,
Спи, сыночек родный,
Пальцами по струнам –
Будешь благородный.

Спи, сыночек милый,
Серце в колыбели,
А зима-зимушка
Запоет, метелью.

Ах, зима-подруга,
Что же, что мне делать?
Сын мой погибает,
Так кому же верить?

Родила я сына,
И отдала, миру.
А над ним смеялся
И лукавил, ирод.

Не ходи ты, сыну,
К Понтию Пилату,
Повернися, сыне,
К материной хате.

2.
Слёзы тебе вытру.
Меч остави, дома.
Не ходи на поле,
Нечисти в неволю.

Бусурмане снидут,
Царь их пусть гоняет,
Спи спокойно, сыне,
Мама знает. Знает.

На рассвете встанеш,
Зорям поклонишься,
Бурку оседлаеш,
С Сивкою простишься.

Насадим пшеницы,
Понасеем впроку,
Чтобы царю нести
Дани да оброки.

На вечерних зорях –
Спати снова ляжешь,
«на добра ніч, мати» -
Поцілуєш – скажеш.

Спи, мій желтокрилий,
Спи, открытоочій,
Охраню во тылу
Дом твой, дом твой отчий.

Богатырем будешь,
Память тебе ляжет,
А кто твоя мати –
Пусть никто не скажет.

Доки месяц светит,
Кот тебя усыпит.
А луна на небе –
Что мне делать, сыне?

Смотришь – не робееш,
Я уже не плачу.
Отпускаю, сына,
С Богом и удачей.

Только воротися.
Выплачу же слёзы.
Утром на рассвете
Поцілуєш роси.

Скажешь: - Де ти, мати,
Я один зостався,
У ворожім полі,
Та, невже, догрався?

Сивка захворіла
Кровонькой стікає,
Ворони кружляють,
Вовки загукають.

Чом тебе не чув я,
Мати моя мати?
За кого у полі
Буду помирати?

Та невже, за Бога?
А, якщо за царя?
Є така тривога.
Тебе, мати, жалю.

- Не жалій, синочок,
Витри собі очі.
Сліз твоїх, сьогодні
Бачити не хочу.

Батьків тобі символ
Віддала я, сину,
Хоронила в ларці,
У подвалі синім.

Довгі довгі роки
Тебе дожидався.
Я чекала, також,
То і ти дізнався.

На коліна ставши –
Леза-рукояти
Прийняв, любий сину,
Вибрав воювати.

Тож за правду, сину,
Більш нічого нєту.
За добро, за віру,
Що пішла по свєту.

Я така стара вже,
Мій язик заплівся.
Очі посіріли.
Дощ сьогодні лився.

Я тобі наснилась,
Не погорди, сину,
Тільки трохи болю,
серце мати гине…

То і хай, маленький,
Доля така в мати.
Та про тебе, милий,
Буду я співати.

Та про батька твого,
Що мене залишив,
На п"ятнадцять ротів…
Тише, любий, тише.

Пташки полетіли,
Ти – моя остання.
І тебе віддала,
Тож знайди кохання.

Не вмирай, мій сину,
Тільки не в полоні,
Не здавайся, милий,
Підіймайся, сонний,

Подолай тих ляхів,
Що тебе тримали,
Мавок не чіпляйся,
Хоч вони заграли.

Вирушай, мій сину,
Та знайди кохання,
Дівчину красиву,
Що піднялась зрання,

Що в блакитні очі
Зорі заглянули,
Що тебе відкрила,
Без тебе – сумує…

Може, йти далеко,
Адже в тебе – крила!
В місто ікс до неї,
Тож збирай вітрила!

Діточок народить,
Вірной тобі буде.
Знає, що ти в полі,
Знає. Не осудить.

Та чекати вміє,
Адже вже не мала.
Ти розкрий долоні –
Й батька я кохала.

Хоч війна-злодійка
Його і забрала, -
Я тебе з сестрою
На руках тримала.

Ти ж його зовешся,
Згадуй, згадуй, сине!
Батько справжній, вірний –
Любить Україну.

Доля розкидала,
Небо підіймає,
У молитві й вірі
Серце твоє сяє.

Дочекаюсь, сину,
Подивись у очі,
Може й знову сірі,
Бо не спали, вночі.

Потерпи, мій любий,
Та назви ще мамой,
Може і вона так
Мені донькой стане.


А приїдеш з нею,
Наварю вам каші.
А малята скажуть:
Здрастуй, баба Маша!




Посвящается моей прабабушке
(Копыловой (Головиной) Марии
Прокофьевне, что из Воронежской
губернии, село Прилепы,
Красногвардейского (Буденовского)
района и моей бабушке –
Марии Петровне Слапыгиной,
моей мамочке Лучаниновой
Любови Александровне).

Пушистым облаком взлетая,как Ангел над землей паришь,мы не прощаемся,родная...Ты для меня лишь крепко спишь...

Как я могу свои стихи внести на вашу страницу. Хочу здесь жить! Хочу мечтать! Хочу с любовью всем писать! Лориса:

Стих для сестры
Сестричка моя,
очень люблю тебя я
ты юная, красивая
ни капли не ленивая!
маме помагаешь
меня ты поругаешь
ведь я не убираю
тебя я уважаю!
без тебя скушно мне
нет человека на Днепре
кто тайны мне расскажет
весь мир он мне покажет
только ты и только ты
сделать это сможешь
всегда ты мне поможешь!

Люди не меняются,
Они такими рождаются.
Все заложено с детства
эта лож, эта лож,
Ну зачем все это вранье ,
люди могут прожить и без него,
неужели в этом маленьком мире,
не может быть мир!?

СОЛИГОРСК



Солигорск - город юности нашей,
Он ровесник и мне и тебе.
И, наверно нет города краше,
Я уверен на нашей Земле.

Средь полей белорусских просторов
Он растёт по законам земным
Город мужества – город шахтёров
Оставайся всегда молодым.

Українська Дівчина

Ти наче зірочка на небі,

Ти наче квітка у саду .

О боже , як же ти яскрава

Поклич мене та я прийду .



На зоряному небі дві пташки -

То душі ,твоя та моя .

Не наче два голуби білі -

Дві долі , моя і твоя .



Авжеж будем мати кохання ,

Авжеж я тебе пригорну ,

Авжеж відбулося бажання ,

Обручку тобі я вдягну .



Моє буде щирим кохання ,

Про тебе усі лиш думки ,

Жіночою своєю красою

У серце впущу залюбки .



Як гріїш мене ти коханням ,

Як гріїш мої відчуття,

З тобою ласкавая зірка ,

Яскраве все буде життя .



З тобою здийснятся всі мрії

З якими життя япрожив ,

І серце моє , наче нове ,

Коли я тебе лишь зустрів .



Здійснилися мрії , бажання ,

Неначе , господь дарував ,

Життя буде гарним з тобою ,

Лиш тільки тебе все життя я шукав .